Якщо чоловік проти розлучення, це не означає, що жінка не може припинити шлюб. В Україні згода другого з подружжя не є обов’язковою умовою для розірвання шлюбу через суд. Якщо чоловік не хоче йти до ДРАЦС, не підписує спільну заяву, ігнорує повідомлення або прямо заявляє, що «розлучення не дасть», дружина має право подати позов на розлучення онлайн
самостійно. Закон не змушує людину залишатися у шлюбі тільки тому, що інший із подружжя не погоджується.
Найперше потрібно зрозуміти, що ДРАЦС у такій ситуації не підходить. Через ДРАЦС розлучаються лише тоді, коли обоє з подружжя згодні на розірвання шлюбу і не мають спільних неповнолітніх дітей. Якщо чоловік проти, спільної заяви не буде, тому процедура переходить у суд. Саме суд перевіряє обставини сімейного життя, з’ясовує причини позову і вирішує, чи є підстави для припинення шлюбу. За статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з подружжя або інтересам дітей.
Куди звертатися, якщо чоловік не дає згоду на розлучення
Якщо чоловік проти, потрібно подавати позовну заяву про розірвання шлюбу до суду. Позов може подати один із подружжя, тобто дружина не повинна отримувати від чоловіка дозвіл, підпис або письмову згоду. Це прямо випливає зі статті 110 Сімейного кодексу України, де зазначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
У позові не потрібно доводити, що чоловік «поганий» або винен у розпаді сім’ї. Українське сімейне право не вимагає від дружини збирати компромат, аудіозаписи сварок або листування, якщо мова йде лише про припинення шлюбу. Достатньо пояснити, що сімейні відносини фактично припинені, спільне життя не склалося, примирення неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Якщо є додаткові обставини, їх можна вказати. Наприклад, подружжя давно не проживає разом, не веде спільне господарство, чоловік перебуває за кордоном, має іншу сім’ю, не бере участі в житті дружини або дітей, ухиляється від спілкування, зловживає алкоголем, чинить психологічний тиск чи просто відмовляється визнавати, що шлюб фактично завершений.
Важливий момент – чоловік може бути проти, але його заперечення саме по собі не блокує справу. Він має право подати відзив, просити строк для примирення, прийти в суд і пояснити свою позицію. Але суд не може змусити дружину зберігати шлюб, якщо вона наполягає на розлученні, а сімейні стосунки фактично зруйновані. У таких справах позиція позивачки має велике значення, бо шлюб ґрунтується на добровільності. Якщо одна сторона більше не хоче бути у шлюбі, примусове збереження сім’ї втрачає сенс.
Підсудність залежить від конкретних обставин. Зазвичай позов подають за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, тобто чоловіка. Але в окремих випадках дружина може звернутися до суду за своїм місцем проживання, наприклад якщо з нею проживають малолітні або неповнолітні діти, якщо стан здоров’я чи інші поважні причини ускладнюють виїзд до суду за місцем проживання чоловіка. Якщо чоловік живе за кордоном, не має відомого місця проживання або місце його реєстрації невідоме, питання підсудності потрібно продумати ще до подання позову, щоб суд не залишив заяву без руху або не повернув її.
Які документи потрібні для подання позову
Для розлучення через суд, коли чоловік проти, основним документом є позовна заява. У ній потрібно вказати назву суду, дані дружини як позивачки, дані чоловіка як відповідача, дату й місце реєстрації шлюбу, інформацію про дітей, опис обставин, через які шлюб фактично припинився, і прохання до суду розірвати шлюб. Якщо дружина хоче після розлучення залишити шлюбне прізвище або повернути дошлюбне, це також можна зазначити в заяві.
До позову додають копію паспорта або ID-картки, реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтво про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, квитанцію про сплату судового збору, а також копії позову й додатків для відповідача. Якщо оригінал свідоцтва про шлюб у чоловіка і він відмовляється його віддавати, це не означає, що подати позов неможливо. Можна отримати повторне свідоцтво або витяг у ДРАЦС, зокрема через доступні електронні сервіси, якщо вони підходять для конкретної ситуації.
У 2026 році судовий збір за подання позову про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Закон України «Про судовий збір» встановлює саме таку ставку для позовної заяви про розірвання шлюбу. З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, тому стандартна сума збору за такий позов складає 1331,20 грн. Якщо позов подається через «Електронний суд», у деяких випадках може застосовуватися понижуючий коефіцієнт, але перед оплатою краще перевірити актуальний розрахунок саме на сайті судової влади або в електронному кабінеті, щоб не сплатити неправильну суму.
Не варто змішувати в одному позові все одразу, якщо головна мета – швидко припинити шлюб. Розірвання шлюбу, аліменти, визначення місця проживання дитини, порядок спілкування з дитиною і поділ майна – це різні вимоги. Їх можна об’єднувати, але тоді справа стає складнішою, дорожчою й довшою. Якщо чоловік проти розлучення і ще є конфлікт щодо майна або дітей, іноді краще спочатку подати окремий позов про розірвання шлюбу, а інші питання вирішувати паралельно або після цього. Такий підхід зменшує ризик, що проста справа про розлучення перетвориться на багатомісячний спір.
Як проходить суд, якщо чоловік заперечує або не приходить
Після подання позову суд перевіряє документи. Якщо заява оформлена правильно і судовий збір сплачений, суд відкриває провадження. Далі чоловіку надсилають копію позову та повідомлення про справу. Він може погодитися, заперечити, попросити час для примирення або не реагувати взагалі.
Якщо чоловік не приходить до суду, це не означає автоматичну зупинку справи. Суд перевіряє, чи був він належно повідомлений. Якщо повідомлення здійснене правильно, але відповідач ігнорує засідання, справа може розглядатися без нього. У такій ситуації дружині важливо подати заяву про розгляд справи за її відсутності, якщо вона також не хоче або не може бути присутньою. Це зручно, коли жінка перебуває за кордоном, живе в іншому місті, має дитину або просто не хоче особисто зустрічатися з чоловіком у суді.
Якщо чоловік активно заперечує, суд може надати строк для примирення. Але такий строк не означає, що дружину змушують миритися. Це лише процесуальна можливість, яку суд застосовує, коли бачить шанс на відновлення сімейних відносин. Якщо після цього дружина продовжує наполягати на розлученні, а стосунки не відновилися, суд зазвичай переходить до вирішення справи по суті. Головне – чітко пояснити, що примирення неможливе, спільного життя немає, а формальне збереження шлюбу не відповідає інтересам позивачки.
Окремо варто згадати ситуації з вагітністю або дитиною до одного року. Стаття 110 Сімейного кодексу містить спеціальні обмеження щодо пред’явлення позову під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, але також передбачає винятки, зокрема у випадках протиправної поведінки з ознаками кримінального правопорушення щодо другого з подружжя або дитини. Через зміни в законодавстві та практику застосування цієї норми такі ситуації краще оцінювати індивідуально, особливо якщо є домашнє насильство, загрози, переслідування або питання батьківства.
Після ухвалення рішення шлюб не завжди вважається припиненим у день засідання. Потрібно дочекатися набрання рішенням законної сили. Якщо апеляція не подається, це відбувається після закінчення строку на апеляційне оскарження. Після цього рішення суду стає документом, який підтверджує розірвання шлюбу. Якщо розлучення оформлюється за судовим рішенням, у сучасній процедурі саме рішення суду, яке набрало законної сили, має ключове значення для підтвердження факту розірвання шлюбу.
Отже, якщо чоловік проти розлучення, дружині потрібно не чекати його згоди, а готувати судовий позов. Відмова чоловіка підписати документи, його небажання спілкуватися або погрози «не дам розлучення» не позбавляють жінку права припинити шлюб. Найкраща тактика – зібрати документи, правильно визначити суд, сплатити судовий збір, чітко написати позов і не перевантажувати справу зайвими вимогами, якщо головна мета – саме розірвання шлюбу. Суд розглядає не образу чоловіка і не його бажання зберегти контроль, а реальний стан сімейних відносин. Якщо сім’я фактично не існує, а дружина наполягає на припиненні шлюбу, заперечення чоловіка не є вирішальною перешкодою.
