Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі

1. Самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, –

караються позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді обмеження волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду –

карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду –

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Підтримка від lawyer-kh

Якщо ви стикнулися з кримінальним переслідуванням або хочете глибше зрозуміти, як працюють загальні засади ККУ — звертайтесь до юристів lawyer-kh. Ми маємо глибоку практику аналізу положень Кримінального кодексу, супроводу кримінальних проваджень та побудови ефективного правового захисту. Телефонуйте 0963110397 — допоможемо розібратись у складному і захистити вас на кожному етапі.