Будапештський меморандум, підписаний у 1994 році, став важливим документом у післяхолодній війні, закріплюючи відмову України від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки з боку провідних світових держав. Однак події 2014 року, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році, поставили під сумнів дієвість меморандуму та його здатність забезпечувати мир і стабільність. У цій статті ми розглянемо основні положення документа, контекст його підписання та наслідки порушення зобов’язань одним із гарантів.

Історія та зміст Будапештського меморандуму

Будапештський меморандум був підписаний 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, США та Великою Британією. Його головна мета — забезпечення безпеки України після відмови від ядерної зброї, яка залишилася на її території після розпаду СРСР.

Ключові положення меморандуму:

1. Гарантії територіальної цілісності та суверенітету: Підписанти зобов’язалися поважати незалежність та кордони України.
2. Утримання від загрози чи використання сили: Сторони погодилися не використовувати військову силу або економічний тиск проти України.
3. Виключення використання ядерної зброї: Гаранти зобов’язалися не застосовувати ядерну зброю проти України.
4. Консультаційний механізм: У разі виникнення загрози безпеці України передбачалася можливість консультацій між підписантами.

Контекст підписання меморандуму

Україна володіла третім за величиною ядерним арсеналом у світі після розпаду СРСР. Під міжнародним тиском, зокрема з боку США та Росії, Україна погодилася передати цей арсенал Росії для утилізації та приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як без’ядерна держава.

Умовою цього рішення стали гарантії безпеки, які Україна отримала від країн-гарантів. Однак меморандум не був міжнародним договором із чіткими механізмами примусу, а радше декларацією політичних зобов’язань.

Порушення Будапештського меморандуму Росією

Анексія Криму у 2014 році

У 2014 році Росія порушила положення меморандуму, анексувавши Крим і розв’язавши військовий конфлікт на Донбасі. Це стало першим випадком, коли гарант безпеки використав силу проти України.

Повномасштабне вторгнення у 2022 році

Російська агресія, що розпочалася 24 лютого 2022 року, є ще більш кричущим порушенням зобов’язань, передбачених меморандумом. Дії Росії включають масоване використання збройної сили, загрозу ядерного шантажу та систематичне порушення територіальної цілісності України.

Реакція інших гарантів

США та Велика Британія

На відміну від Росії, ці країни підтримують Україну в її протистоянні агресії. Однак їхні дії виходять за рамки формальних зобов’язань меморандуму, оскільки документ не передбачає автоматичної військової допомоги у разі порушення його умов. Це демонструє слабкість меморандуму як інструменту забезпечення безпеки.

Міжнародна спільнота

США, Велика Британія, ЄС та інші країни запровадили санкції проти Росії, надають Україні економічну, військову та гуманітарну допомогу. Проте консенсусу щодо того, як саме повинні діяти гаранти Будапештського меморандуму, досі немає.

Юридична оцінка меморандуму

1. Недостатня юридична сила
   Меморандум не є міжнародним договором, а тому не має чітких механізмів примусу або відповідальності за його порушення.
2. Потреба у реформуванні міжнародної безпеки
   Ситуація з Будапештським меморандумом демонструє обмеженість політичних гарантій безпеки та наголошує на необхідності створення нових, більш дієвих механізмів колективної безпеки.

Можливі наслідки для міжнародного порядку

1. Підрив довіри до нерозповсюдження ядерної зброї
   Порушення меморандуму ставить під загрозу авторитет ДНЯЗ. Країни, які розглядають можливість відмови від ядерної зброї, можуть відмовитися від такого кроку, сумніваючись у надійності міжнародних гарантій.
2. Ескалація конфліктів
   Відсутність адекватної реакції на порушення меморандуму створює небезпечний прецедент, коли великі держави можуть ігнорувати зобов’язання без значних наслідків.

Уроки для України та світу

1. Необхідність сильної армії
   Після досвіду 2014 та 2022 років стало зрозуміло, що власні оборонні спроможності є найкращою гарантією безпеки.
2. Посилення міжнародного права
   Міжнародна спільнота повинна переглянути механізми гарантій безпеки та створити дієві інструменти реагування на агресію.
3. Переоцінка ролі ядерної зброї
   Історія з Будапештським меморандумом може спонукати до перегляду політики щодо ядерного стримування, особливо для країн, які відчувають загрозу з боку сильніших держав.

Висновок

Будапештський меморандум, який мав стати символом нової ери безпеки, виявився слабким інструментом у захисті України від агресії одного з гарантів. Його провал засвідчує необхідність створення більш дієвих міжнародних механізмів безпеки та глибокого реформування системи міжнародних відносин.

Події, що розгортаються після порушення меморандуму, є уроком не лише для України, але й для всього світу. Вони підкреслюють, що лише об’єднання зусиль, чіткі міжнародні механізми та сильна оборона можуть забезпечити стабільність і мир у сучасному світі.