У період воєнного стану в Україні особливого значення набуває механізм бронювання працівників, які є військовозобов’язаними. Цей інструмент дозволяє забезпечити безперервну роботу підприємств, що мають критичне значення для оборони, економіки та життєзабезпечення країни. У цій статті ми розглянемо, хто має право на бронювання, як відбувається ця процедура та які зміни очікуються у 2024–2025 роках.

Що таке бронювання працівників?

Бронювання — це звільнення військовозобов’язаних працівників від мобілізації на певний строк для виконання важливих завдань в інтересах підприємства, установи чи організації.

Згідно із законодавством, бронювання можливе за умови, що працівники працюють у:

1. Державних органах та органах місцевого самоврядування.
2. Підприємствах, які виконують мобілізаційні завдання.
3. Організаціях, що мають критично важливе значення для функціонування економіки чи життєзабезпечення населення.

Хто може бути заброньований?

Право на бронювання мають працівники, які:

• є військовозобов’язаними;
• зайняті на посадах, пов’язаних із забезпеченням діяльності підприємства;
• працюють на підприємствах, що мають відповідний статус (визначений органами державної влади).

Які підприємства вважаються критично важливими?

Статус критично важливого підприємства надається за такими критеріями:

1. Обсяг податкових відрахувань.
   Підприємства, що забезпечують значний внесок до бюджету.
2. Кількість працівників.
   Для окремих галузей визначено мінімальний поріг працівників, яких потрібно залучати до виконання завдань.
3. Роль у забезпеченні життєдіяльності країни.
   Підприємства в енергетиці, транспорті, зв’язку, медицині, харчовій промисловості тощо.

Для отримання такого статусу роботодавець має звернутися до відповідного державного органу (наприклад, міністерства, профільного для галузі).

Процедура бронювання працівників

1. Подання заявки роботодавцем.
   Підприємство направляє запит до органу державної влади із переліком працівників, які підлягають бронюванню. У запиті мають бути зазначені:
   • дані працівників (ПІБ, посада, військово-обліковий документ);
   • обґрунтування необхідності їх роботи.
2. Розгляд запиту.
   Орган державної влади перевіряє обґрунтованість заявки та відповідність підприємства критеріям.
3. Видання наказу.
   У разі позитивного рішення працівникам видається наказ про бронювання, що звільняє їх від мобілізації на визначений строк (зазвичай до 6 місяців).
4. Інформування ТЦК.
   Дані про заброньованих працівників передаються до територіального центру комплектування.

Що робити у разі отримання повістки?

Якщо заброньований працівник отримав повістку, йому необхідно:

1. Повідомити роботодавця.
2. Надати до ТЦК документи, що підтверджують бронювання (наказ або довідку).

У разі виникнення суперечностей працівник має право звернутися до суду або до вищестоящого військового органу для захисту своїх прав.

Чи можливе повторне бронювання?

Так, після закінчення строку дії бронювання роботодавець може повторно звернутися до органу влади для його продовження. Це особливо актуально для підприємств, які виконують безперервні завдання.

Зміни у законодавстві у 2024–2025 роках

Очікується, що у 2024–2025 роках буде впроваджено ряд змін:

1. Електронний реєстр заброньованих працівників.
   Планується створення єдиної бази даних для автоматизації процесу перевірки статусу працівника.
2. Спрощення процедури подання заявок.
   Роботодавцям дозволять подавати запити онлайн через портали державних послуг.
3. Чіткіший контроль за виконанням мобілізаційних завдань.
   Заброньовані працівники будуть зобов’язані звітувати про свою діяльність.

Висновок

Механізм бронювання працівників є важливим інструментом, що дозволяє балансувати між потребами оборони країни та функціонуванням її економіки. Роботодавцям і працівникам важливо знати свої права та обов’язки, а також своєчасно оформлювати документи, щоб уникнути непорозумінь із військовими органами.