На сьогодні законодавство України не містить чіткого порядку розподілу корпоративних прав, що виражені в частках у статутному капіталі Товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ).

Вказане створює певні труднощі  під час розгляду справ про поділ майна подружжя, тому на допомогу йде судова практика, яка визначає правозастосування відповідних норм.

Для того, щоб визначити, як саме здійснюється поділ корпоративних прав у ТОВ, необхідно встановити юридичну природу цих корпоративних прав та чи є корпоративні права об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Що таке корпоративні права?

З огляду на приписи ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права, визначені частками у статутному капіталі ТОВ – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Водночас, корпоративні права, виражені у частках у статутному капіталі ТОВ наділяють своїх власників наступними правами:

• брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і статутом ТОВ;
• отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;
• брати участь у розподілі прибутку товариства;
• отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Із викладеного вбачається, що корпоративні права, виражені у частках у статутному капіталі ТОВ, є майновим правом, оскільки встановлюють своїм власникам право отримувати грошові кошти (дивіденди) або майно у разі ліквідації ТОВ.

Чи є корпоративні права спільною сумісною власністю подружжя?

Статтю 60 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому, майно, що передане у статутний капітал ТОВ його учасниками, є власністю ТОВ, а не учасника (ст. 115 Цивільного кодексу України).

Положення ст. 115 Цивільного кодексу України є логічним, оскільки сплата грошових коштів або передання будь-якого майна у статутний капітал ТОВ є фактично договором купівлі- продажу або міни грошових коштів (майна) на корпоративні права ТОВ, таке твердження підтримується Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі № 804/1395/13-а).

З огляду на те, що внесення грошових коштів або іншого майна у статутний капітал ТОВ є правочином (угодою) щодо відчуження цього майна в обмін на корпоративні права, майно, передане у статутний капітал ТОВ, вже не може бути об’єктом права спільної сумісної власності. Ця позиція кореспондується із позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові пленуму від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Таким чином, грошові кошти (майно), що були передані у статутний капітал ТОВ не є правом спільної сумісної власності подружжя, оскільки таке майно вибуло із власності подружжя у момент передання майна до статутного капіталу ТОВ.

При цьому, 03.06.2015 Верховний Суд України ухвалив постанову у справі № 6-38цс15, де зазначив: «якщо один із подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства».

Фактично Верховний Суд України ще у 2015 році, встановив презумпцію взаємної згоди обох з подружжя на формування статутного капіталу ТОВ.

Постає питання, як ділити корпоративні права у ТОВ при розірванні шлюбу та про що просити суд?

Для визначення того, як саме захищати свої майнові права при поділі корпоративних прав у ТОВ, необхідно встановити, чи було майно, передане у статутний капітал в інтересах сім’ї.

Якщо вклад у статутний капітал ТОВ був зроблений не в інтересах сім’ї

У даному випадку грошові кошти (майно), внесені одним з подружжя, який є учасником ТОВ, за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього ТОВ, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним із визначальних є факт набуття подружжям таких грошових коштів у шлюбі.

У другого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності ТОВ.

Вказана позиція підтверджується актуальною судовою практикою (постанова Верховного Суду від 13.03.2019 у справі 756/10797/15-ц, Постанова Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 490/1408/15-ц, Постанова Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 642/2179/17).

Таким чином, якщо вклад у статутний капітал ТОВ був зроблений не в інтересах сім’ї, то другий з подружжя отримує лише право вимагати виплатити йому половину вартості внесеного майна.

Якщо вклад у статутний капітал ТОВ був зроблений в інтересах сім’ї

Частина 3 ст. 61 Сімейного кодексу України встановлює, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, внесення вкладу у статутний капітал ТОВ, що здійснений одним із подружжя в інтересах сім’ї, є договором купівлі-продажу (міни) корпоративних прав на грошові кошти або майно, укладений в інтересах сім’ї.

Водночас, дохід, отриманий ТОВ за результатами своєї діяльності, виражений грошовими коштами або певним майном, є правом спільної сумісної власності подружжя і другий з подружжя має право вимагати поділу одержаних доходів. Така позиція підтримується Верховним Судом (справа № 209/974/15-ц).

Таким чином, якщо вклад у статутний капітал ТОВ був зроблений в інтересах сім’ї, другий з подружжя, який не є учасником ТОВ, має право вимагати поділу одержаних доходів.