Все частіше власники нерухомого майна стикаються із ситуацією, коли їх позбавляють можливості повноцінно реалізувати свої права власності на належну їм нерухомість, через відсутність у реєстрі речових прав на нерухоме майно даних про їх права власності.
Коли виникає право власності на нерухоме майно
Все частіше власники нерухомого майна стикаються із ситуацією, коли їх позбавляють можливості повноцінно реалізувати свої права власності на належну їм нерухомість, через відсутність у реєстрі речових прав на нерухоме майно даних про їх права власності.
Така ситуація актуальна для власників «нетипової» нерухомості (паркінги, прибудовані внаслідок реконструкції приміщення тощо). Особливо важко тим, хто набув вказану нерухомість до 2013 року.
Після проведення адміністративної реформи 2013 року у повну силу запрацював реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр) і, як то кажуть: «понеслась».
Закон встановлює, що дані, які містяться у реєстрі, мають офіційний статус та можуть підтверджувати певні юридичні факти, у тому числі факт наявності права власності на нерухомість.
І це досить сильний інструмент, особливо для юристів, які привчили своїх клієнтів перевіряти об’єкти нерухомого майна перед їх купівлею.
Однак, як кажуть: «завжди найдуться особа, яка все псує». Чи то через незнання, чи то через звичку шукати таємний зміст у законодавстві, якого немає.
Дехто вважає, що відсутність даних у Реєстрі, дорівнює відсутності відповідного права власності у особи. Особливо цим грішать голови ОСББ та дачних кооперативів.
Розповсюдженою є ситуації, коли такі ось «посадовці» обмежують доступи до майна їх власників, посилаючись на те, що їм, як обраним головам ОСББ або кооперативів, невідомо про наявність права власності на відповідну нерухомість.
З точки зору цивільного законодавства, такі дії є оскарженням права власності особи і мають певні наслідки. Наприклад звернення до суду із позовом при визнання права власності та стягненням всіх судових витрат з таких ОСББ/кооперативів.
Якщо ви стикнулися із такою ситуацією, пам’ятайте, право власності виникає не внаслідок внесення даних у Реєстр, а внаслідок укладення Вами правочину (купівля, прийняття дарунку, прийняття спадщини тощо). Саме так набувається майно у власність і це набуття передує проведенню державної реєстрації.
Більш того, державна реєстрація прав – це лише офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття, особою права власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/19.
Отже, відсутність даних про право власності на нерухомість в Реєстрі, ні в якому разі не підтверджує відсутність права власності на нерухоме майно, що належить особі.
